У 1-х класах відбулися тематичні читання, у ході яких діти ознайомилися з віршами із збірника "Зернятко надії, присвячені темі Голодомору: "Чарівне зерно" О. Лісової, "Співають коники у житі" О. Кротюк, " Хліб - то святе" Н. Павук. В них розповідається про причини і наслідки Голодомору 1932 - 1933 років. У процесі заходу у учнів формувалися почуття стурбованості долею невинних жертв, вчилися сприймати чужу біду, чужий біль, уболівати за майбутнє країни.(Ярош А.В.)
********
На виховній годині, діти 2-А класу згадали страшні сторінки історії нашого народу - Голодомор 1932 - 1933 років. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти. Як підрахували історики, у той час в Україні щодня помирало понад 25 тисяч людей.
Дітей не залишила байдужими така інформація:
- під час Голодомору люди помирали з голоду тому, що їм насильно було відібрано всі запаси їжі;
- після Голодомору влада заперечувала масове вимирання людей тієї страшної зими;
- Голодомор був задуманий для винищення українського народу.
Діти хвилиною мовчання пом'янули невинних жертв Голодомору, та зробили паперові квіти «незабудьки» від слова «не забудь».
Одну паперову «незабудьку» кожен учень прикріпив собі, другу – поніс додому, третю - прикріпив на шкільне «Панно пам'яті про Голодомор», четверту – подарує знайомим, щоб нагадати, що ми не маємо права забути мільйони жерт Голодомору.Кольори квітки синій та жовтий – кольори вільної та незалежної України.(Ігнатенко О.Г.)
*******
Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива
Роки ті чорні, голод… голод…
У четверту суботу листопада пам’ять усіх українців об’єднує згадка про мільйони невинно замордованих людей у часи голодоморів та політичних репресій. Не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу, ані моровиці. Це був злочин, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців.
Захід скорботи « Запалимо свічку» відбувся 24 листопада у 4- Б класі ЗОШ № 6. Учні класу донесли до однокласників біль і масштаби тієї трагедії, цитували болючі спогади очевидців, демонстрували світлини та читали рядки, які обпікали душу. Запалили свічі з «Молитвою за убієнних голодом 1932-1933рр.»
«Хоч радість легше пам’ятать, та треба пам’ятать і горе», бо знаємо, що відродження України можливе тільки тоді, коли народ поверне свою історичну пам’ять.
*******
22. 11 з учнями 4-В класу провели годину спілкування «У пам’яті про скорботний тридцять третій". Учні поділилися розповідями своїх рідних про ці страшні часи.Батькі прийняли участь у пошуку інформації про те як жили наші пращури в 33 роки. Вшанували загиблих хвилиною мовчання. (Божок А.В.)
| 
