Карпатська Україна – офіційна назва автономної Української республіки у складі Чехословаччини в 1938-1939 і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939. Неофіційна назва Карпатська Україна вживалася і до 1939 року для означення території Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за обєднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21.01.1919 на Народних Зборах ("Соборі Русинів") у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі. На основі рішень Сен-Жерменського мирного договору 1919 року Карпатська Україна увійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким урядом. У 1920-1930-х українська громада і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній Українській державі.
| 
